Киселі

Кисіль у наш час асоціюється з плодово-ягідним напоєм, завареним крохмалем. Киселями люблять пригощати дітей у дитячих садках, таборах відпочинку та шкільних їдалень. Дорослі люди, особливо стурбовані формами свого тіла, віддали цей напій анафемі з легкої руки дієтологів. Кисіль має бути реабілітований вже тому, що багато видів киселю є лікувальними. Це смачний і здоровий напій, якщо знати міру при вживанні. Понад 7000 років людство споживало киселі, для чого є письмовий доказ – глиняні таблички з рецептами приготування, знайдені на території колишньої Месопотамії. Слов’яни теж віддавали належне киселям. Тому є сенс розібратися в користі та шкоді киселю.

Невеликий екскурс в історію

Спочатку киселі готувалися, як перші чи другі страви. Рідкий кисіль був першою стравою, а круто заварений, як желе відповідно другою. Основою будь-якого киселя були злакові культури – пшениця, жито, овес, ячмінь. Зазвичай вівсяне чи пшеничне молоко заквашували, тобто закисляли, звідси і назва – кисіль. Для слов’ян це було повсякденне блюдо, а в деяких народностей і обрядове. Він був обов’язковою стравою на поминальних обідах.

На Русі були навіть професійні кисельники – це ті, хто варив киселі вдома та продавав на торгових майданчиках – на ярмарках, ринках. А оскільки насамперед майстрові намагалися селитися кланами, то й з’являлися такі поселення, як Кисельна слобода, Кисельна вулиця чи провулок, а то й Кисельний глухий кут.

Солодкі киселі з’явилися вже наприкінці XIX століття, коли цукор та картопляний крохмаль увійшли надійно до раціону росіян. У всякому разі, найбільш забезпечена їх частина. Кисіль став десертом. Причому найулюбленішим десертом. Його варили рідким та густим, майже, як желе. Пестилися їм, як дорослі, так і діти.

Європа теж не залишилася байдужою до киселів. У них, правда, свої рецепти і своя культура подачі, але від цього кисіль не перестає бути.

Користь та шкода киселю

Говорити про користь чи шкоду киселя взагалі, це все одно, що «стригти всіх під один гребінець». Адже кисіль киселю не відрізняється. Зараз популяризується вівсяний кисіль, який готується за старовинними рецептами. Користь такого киселя безсумнівна:

  1. Він сприяє лікуванню гастриту та гастродуоденіту.
  2. Показаний такий кисіль і при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки.
  3. Панкреатит, що протікає в гострій формі, зазвичай звужує перелік допустимих продуктів, але вівсяний кисіль показаний і в цьому випадку.
  4. Будь-яке запалення стінок кишечника легше вилікувати, якщо ввести в щоденний раціон вівсяний кисіль. Він обволікає стінки кишечника, і не дозволяє агресивній ферментованій їжі дратувати їх.
  5. Всупереч поширеній думці, що кисіль створює запори, вівсяний кисіль навпаки сприяє м’якій ненасильницькій дефекації вмісту прямої кишки, без застою калових мас.
  6. Склад сприяє насиченню організму вітамінами та мікроелементами, що містяться в цілісному зерні вівса.

Інша справа киселі плодово-ягідні. Споживання такого продукту переноситься далеко не всіма добре:

  1. Кислота, що міститься в надлишку в концентраті фруктів і ягід, може викликати подразнення шлунка та дванадцятипалої кишки.
  2. До того ж, картопляний крохмаль, що виступає в ролі загусника цього напою, справді може сприяти запорам.
  3. А ще, консерванти та стабілізатори, можуть так само дратувати стінки шлунка.

Тому, при вживанні киселів, треба, перш за все, орієнтуватися на власне самопочуття, стан здоров’я і на переносимість цього продукту. Та й важливий чинник надмірна маса тіла, при якій солодкі киселі на картопляному крохмалі просто протипоказані.

Киселі борошняні

Такі киселі були на Русі основною стравою. Готували їх з пшеничного, житнього, вівсяного, конопляного, ячмінного та горохового борошна. Існували певні правила приготування та подачі цих страв. Так, киселі з пшеничного, вівсяного та житнього борошна готувалися із закваскою або на опарі. Такі киселі їли із ситою (підсолодженою медом водою) або молоком. Горохові киселі їли з м’ясними бульйонами.

Наведемо пару рецептів смачних та корисних киселів. Хто знає, можливо, це відродить традиції забутої російської народної кухні.

Рецепт №1. Вівсяний кисіль із медом

Складові:

З борошна та води зробити «бовтанку». Для цього борошно залити теплою кип’яченою водою і ретельно розмішати, щоб не було грудок, розчинити в цьому складі ложку меду і залишити на 8-9 годин для розбухання та закваски. Потім процідити все це, щоб не було грудочок і проварити до загусання, постійно помішуючи. Розлити готовий кисіль за формами, тарілками або мисками і дати йому охолонути. Подавати з молоком, або ситим. Сити готують дуже просто — в 0,5 л води розчинити 3 ст. ложки меду, закип’ятити та остудити.

Рецепт №2. Кисіль з пшеничного або житнього борошна

Щоб приготувати цей кисіль, дріжджове тісто, що залишилося від випічки, розвести водою, до отримання однорідної маси, підсолити і проварити на повільному вогні, постійно помішуючи. Розливають кисіль, що загуснув, по тарілках, змащеним маслом, додаючи вершкове масло в тарілку. Його можна їсти з патокою чи медом.

Кисіль вівсяний Ізотова

Вівсяні киселі для росіян не є екзотичною стравою, проте в 1992 році лікар-вірусолог Ізотов винайшов і запатентував свій рецепт вівсяного киселя. Цей рецепт був незаслужено забутий. І дуже дарма!
Щоб приготувати вівсяний кисіль Ізотова, потрібні такі інгредієнти:

Вода має бути кип’яченою, але охолодженою. У 3-хлітровій банці змішати всі інгредієнти. Одягти на шийку гумову рукавичку і поставити банку в темне і тепле місце для бродіння на 48 годин. Потім відкидаємо на друшляк вівсяну масу, даючи рідині стекти в каструлю. Вівсяну масу заливає невеликою кількістю теплої кип’яченої води та віджимаємо рідину в ту ж каструлю. Фільтрат переливаємо в банку та залишаємо на 7-8 годин для відстою. Через цей час вийде щільний білий осад та вівсяний квас. Потрібно акуратно злити квас, а гущавину зберігати в холодильнику. Щоранку розчинити у склянці води 2-3 ст. ложки закваски та заварити кисіль на вогні, постійно помішуючи. Кип’ятити не треба, як маса загусне, його можна пити.

До лікувальних киселів відноситься і лляний кисіль, який роблять із подрібненого насіння льону. Для цього заливають 2 ч. ложки подрібненого насіння льону теплою кип’яченою водою. Дають йому набухнути, а потім проварюють до отримання драглистої маси. Рекомендовано вживання такого киселю при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту.

Солодкі плодово-ягідні киселі

Готують такі киселі на плодово-ягідній основі. Це можуть бути киселі:

Принцип приготування таких киселів дуже простий. Готується насичений морс із ягід, потім нагрівається до кипіння, а потім вливається при постійному помішуванні.

Читайте так же:  Ламінарія

Оставьте комментарий